«Захід зупинить цей маховик тоді, коли Україна здобуде перемогу». Російські ЗМІ про Україну
Кремлівські ЗМІ напередодні саміту НАТО вибухнули єхидними публікаціями на тему «чому Україну ніколи не візьмуть у НАТО». Ось і урядова «Российская газета» опублікувала інтерв'ю з відомим путінським пропагандистом Олексієм Пушковим, який обіймає посаду «голови комісії Ради Федерації РФ з інформаційної політики». Той переконує, що у відносинах НАТО-Україна «створюється тупикова ситуація, яка виключає можливість пошуку якогось компромісного рішення, і це і є шлях до прямого військового зіткнення...». Зіткнення, звісно, з Росією...
«Такий сценарій цілком можливий»
«Західні країни - члени НАТО перебувають у дуже суперечливій ситуації. Їм не можна кинути Україну. З іншого боку, їм не можна давати Києву такі жорсткі зобов'язання, які втягнуть їх у війну і зроблять їхні міста об'єктами для можливих ударів», - повчає Пушков читачів «Российской газеты».
«По-перше, я вважаю, що Захід надмірно ангажувався на боці України. Причому це консолідована позиція всього західного правлячого класу. Члени НАТО зробили таку кількість заяв, декларацій, фінансових вливань, відправили туди стільки партій військової допомоги, що фактично відрізали собі шлях до відступу. Процес підтримки України набув уже самостійної політичної інерції. Вони можуть давати чи не давати Києву F-16, але сам маховик підтримки України вони навряд чи зможуть зупинити. Це означало б відмовитися від усієї політики останніх півтора року, і жоден нинішній західний уряд на це не піде. Вони кажуть, що зупинять цей маховик тоді, коли Україна здобуде перемогу», - констатує Пушков.
«Таким чином, вони свою власну безпеку замкнули на військові успіхи України. І в цьому є велика загроза для них самих. Адже Захід стверджує, що програти не може. І ми стверджуємо, що не можемо програти. Створюється, відповідно, безвихідна ситуація, яка - при збереженні цього посилу - виключає можливість пошуку якогось компромісного рішення. Це і є шлях до прямого військового зіткнення», - лякає Пушков.
І роз'яснює, чому: «Вони, насамперед американці, не хочуть прямо вплутуватися в конфлікт із Росією. Для них найкраще - воювати чужими руками і так, щоб не ставити під загрозу безпеку самих США. Тому вони зараз зайняли досить стриману позицію щодо прийому України в НАТО. Адже якщо вони приймають Україну в альянс, але не направляють туди війська, то порушують 5-й пункт Вашингтонського договору, в якому зазначено, що напад на одну країну НАТО дорівнює нападу на всі країни НАТО. Їхня офіційна доктрина говорить, що Росія напала на Україну. Це означає, що вони відразу ж повинні будуть відправити туди війська, зокрема й американські. Але в цьому випадку вони вступають у пряму війну з Росією».
І тому, вважає Пушков, на саміті у Вільнюсі «Україні не слід чекати запрошення в НАТО»: «Там розуміють, що це дуже небезпечно. Думаю, що буде в підсумку обрано проміжний варіант. При цьому альянс, найімовірніше, піде далі тих загальних обіцянок, які були дані Києву 2008 року в Бухаресті. Україні дадуть гарантії, що вона колись буде в НАТО, але поки що - ні. А озброєння, гроші їй і так будуть давати».
А на запитання, чи можуть США припинити підтримку України, Пушков відповідає хитро: «Розраховувати найближчим часом, на мій погляд, не можна, але в перспективі допустити можна... Такий сценарій цілком можливий. Це станеться, якщо в США настане втома від України. А втома виникає тоді, коли немає результату. І тут дуже багато чого від нашої витримки і боєздатності залежить».
«На цю таємну церемонію...»
Газета «Московский комсомолец» страшенно обурюється: «Відпущених Ердоганом бойовиків Зеленський одразу ж використав проти Росіїї».
«Не зумівши за місяць великого наступу ЗСУ домогтися вагомих успіхів, Зеленський і його команда взялися компенсувати військові невдачі медійними «перемогами». Вони дуже потрібні до саміту НАТО у Вільнюсі... Звідси сюжети з безглуздим відвідуванням кам'яного острова Зміїний у Чорному морі, урочистим поверненням із Туреччини терористів Калини, Волини та Редіса, у травні минулого року під час штурму «Азовсталі» взятих у полон у Маріуполі. У компанії цього «бандеростана» Зеленський вирушив до Львова святкувати піар-тріумф. Однак, як з'ясував «МК», реальна мета його візиту до Львова була зовсім іншою. І зовсім не такою радісною, як її намагалися всім демонструвати», - з відвертою злістю пише «МК».
«Українські ЗМІ, висвітлюючи поїздку Зеленського до Львова, зробили наголос на його розмові з бойовиками-терористами, де ті заявили про свою готовність знову вирушити на фронт, що, безумовно, повинно було викликати хвилю праведного гніву у всіх росіян. Хвилю викликало. Хоча й не таку потужну, як розраховували в Києві. Та й покотила ця хвиля скоріше в бік турецького лідера Ердогана. Він, схоже, здогадавшись, що зернову угоду нами продовжено більше не буде, розкрив-таки своє справжнє обличчя і наплював на обіцянку російському керівництву тримати цих жорстоких убивць у Туреччині до закінчення бойових дій на Україні. Звичайно, поява в зоні СВО таких одіозних терористів радувати не може. Але, чесно кажучи, і погоди теж не зробить», - продовжує зловтішатися «МК».
Кремлівська газетка переконана, що захисників Маріуполя, які прибули з Туреччини, «якомога швидше відправлять на фронт...».
«І не факт, що наша куля встигне наздогнати їх раніше, ніж їм у потилицю вистрілять свої ж, щодо цього можна особливо не хвилюватися. Вони все зроблять самі. Причому вже найближчим часом... Але поки що, мабуть наостанок, Зеленський звозив їх до Львова, де попи-розкольники відслужили їм спільний молебень», - метає блискавки «МК».
А потім відкриває вселенську таємницю: виявляється, після молебню Зеленський «підозріло швидко пішов». Ніхто не знав, куди, але «Московскому комсосольцу» про це розповіли - і ніхто інший, як… «один із жителів міста, знайомий із ситуацією».
«Річ у тім, що у Львові на два дні було оголошено жалобу і приспущено всі прапори міста в пам'ять про загиблих унаслідок нічної ракетної атаки 6 липня по будівлях військової академії сухопутних військ України. Усі ці дні там не припинявся розбір завалів. За деякими даними, під руїнами загинули сотні іноземних військових інструкторів і найманців», - повідомляє «Московский комсомолец» страшний секрет, про який дізнався тільки він.
«Київ офіційно про втрати не повідомляє, мабуть, щоб не створювати негативний інформаційний фон. Однак жителям Львова відомо, що ввечері 8 липня в місті відбулася таємна церемонія прощання із загиблими найманцями, серед яких було багато американців і британців. Саме на цю таємну церемонію і прибув Зеленський разом з українським прем'єром Шмигалем і керівниками всіх церковних конфесій, захопивши з собою для відводу очей ще й цих калин-волин і редисів», - остаточно розкриває всю таємницю «Московский комсомолец».
І навіть публікує фото зруйнованої будівлі з підписом: «Результат роботи російських «Калібрів» по українській Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові, де перебували сотні іноземних найманців».
От тільки навіть не львів'яни легко впізнають на фото, що розійшлося по всіх ЗМІ, зруйнований російською ракетою житловий будинок...
«Вони вже щосили горять у запорізьких степах»
Газета «Известия» опублікувала думку такого собі «військового історика» Дмитра Болтенкова про те, «чи вплинуть на перебіг СВО нові поставки Україні західних озброєнь».
Перерахувавши назви техніки та озброєнь, які США передадуть Україні, «військовий історик» одразу акцентує увагу на тому, «що вдає із себе касетний боєприпас».
«Це снаряд, бомба або ракета, під час розриву якої випускається велика кількість невеликих за розмірами суббоєприпасів із вражаючими елементами. Він ефективний при нанесенні ударів по живій силі противника і скупченнях неброньованої техніки. Але стовідсотково ідеальної зброї не існує, і у випадку з касетними снарядами є ймовірність, що якийсь відсоток суббоєприпасів не спрацює під час застосування. Згодом уже після закінчення бойових дій це може дати ефект у вигляді ураження цивільного населення. Саме тому низка країн, зокрема члени Євросоюзу, у серпні 2010 року ухвалили Конвенцію про заборону використання, передачі та накопичення таких боєприпасів», - вводить у курс справи Болтенков.
Він чесно нагадує, що «США, Росія, Китай і ще низка країн, зокрема й Україна, від підписання такої конвенції відмовилися»: «Ба більше, Росія й Україна використовують такі боєприпаси на полі бою від самого початку спеціальної військової операції».
Але, переконує «військовий історик», оскільки Росія - наймиролюбніша країна у світі, то із застосуванням касетних є один нюанс: «Росія вражає такими снарядами виключно військові формування і військові об'єкти противника, а Україна б'є по всьому без розбору».
У Болтенкова і докази є, а як же: «Зокрема, у період із березня до вересня 2022 року ЗФУ обстрілювали українське ж місто Ізюм винятково такими боєприпасами, які випускають із РСЗВ «Ураган» калібру 220 мм і РСЗВ «Буран». У результаті загинули і були поранені сотні українських же громадян, ці факти задокументовані. Доля жителів України київському режиму цікава тільки в плані створення медійних картинок».
«Чи дасть передача касетних снарядів який-небудь реальний військовий ефект? Безумовно, дасть у вигляді смертей солдатів і населення. Чи зупинить це російські війська на шляху вирішення завдань СВО? Ні, не зупинить. З огляду на застарілість таких снарядів і те, що близько 14% з них не спрацьовує (про що говорять самі американці), це лише додасть роботи російським саперам, які розміновують території. Побічно факт передачі Україні касетних снарядів свідчить про вичерпання можливостей США поставляти ракети HIMARS (вони теж несуть касетну головну частину)», - впевнено додає Болтенков.
А що стосується БМП «Бредлі» і ББМ «Страйкер», які також отримає Україна, то вони «разом із танками «Леопард» уже щосили горять у запорізьких степах», - запевняє «військовий історик».
«До речі, було б гарною ідеєю виставити в Москві знищену військову техніку перед посольствами тих країн, які поставили її на Україну. Загалом же чергові поставки зброї та військової техніки на Україну не зупинять російські збройні сили в плані вирішення завдань СВО, а тільки посилять біль і страждання українського населення, на яке всім начхати, окрім Росії», - з лицемірним пафосом підсумовує «військовий історик».
«Як Малий не помітив того, що було потім?»
Газету «Аргументы и факты» зачепило за живе - «український гурт «Мачете» їде з концертами по Росії».
«Питання в тому, що допустимо, а що ні, в культурному просторі на тлі спеціальної військової операції, стоїть гостро. Причому чим далі, тим складніше отримати чітку відповідь. За останні місяці сформувалася нова тенденція: митці, які на початку СВО висловлювалися щодо дій РФ із засудженням, проте не напрацювали на кримінальні справи та статус іноагента, всіма правдами і неправдами намагаються повернутися до активної гастрольної діяльності в нашій країні. Пояснюється це просто: ніде, крім Росії, у цих дам і панів немає відповідних доходів, а за час демонстративних «перформансів» вони неабияк порозтратилися... Але ще цікавіше те, що в Росію-матінку потягнулися й українські виконавці», - обурюється «АиФ».
Газета повідомляє, що «2 червня 2023 року в Пітері на майданчику «Флагшток» відбувся концерт українського рок-гурту «Мачете», фронтменом якого є Ярослав Малий, він же Моше Пінхас Малий».
«Попереду в українського гурту анонсована ціла серія виступів у Росії - у Ростові-на-Дону, Краснодарі, Петербурзі, Москві і знову Петербурзі. Припинення гастрольної діяльності «Мачете» було пов'язане з початком спеціальної військової операції, проте через якийсь час українці вирішили повернутися до гастролей у Росії, щоб, як було сказано, «нести любов», - уточнює газета.
«АиФ» нагадує, що «50-річний уродженець Кривого Рогу Ярослав Малий - постать у Росії добре відома завдяки іншому його проєкту, групі «ТОКІО».
«Цей колектив збирав аншлаги і музичні премії, а Малий писав саундтреки до «9 роти», «Залюдненого острова» і «Спеки», а також гімн уболівальників Олімпіади в Сочі. Основним місцем діяльності Малого в ту пору була Росія, але «Євромайдан» серйозно вплинув на нього. На початку 2015 року артист поїхав із сім'єю до Києва, пояснивши українським журналістам свій вчинок так: «Неможливо там (у Росії) перебувати через таку величезну кількість брехні. Ми прийняли рішення, що і для нас, і для наших дітей правильно буде перебувати тут зараз, для того, щоб підтримати свою країну, оскільки я громадянин України. І для того, щоб вони росли в демократичному суспільстві». Тут виникає питання: у чому саме хотів підтримати артист свою країну? У спаленні людей в Одесі, у бомбардуваннях Луганська, в обстрілах Горлівки? Як Малий, який закликав не допустити крові на «Євромайдані», не помітив усього того, що було потім? Як не побачив марші на честь Бандери, законів про українізацію?», - обурюється «АиФ».
Газета нагадує, що 2019 року, «жодним чином не коментуючи своїх колишніх висловлювань, фронтмен «Мачете» приїхав із гастролями в Росію. І, як уже говорилося, виступав до початку СВО. Потім знову зробив паузу, і тепер знову приїхав».
«Володимир Зеленський і його команда немов не помічають вольностей Ярослава Малого. І ось тут є один цікавий нюанс - під час президентських дебатів 2019 року на київському стадіоні «Олімпійський» між Петром Порошенком і Володимиром Зеленським Малий зі своїм гуртом виступали з музичними номерами. А ось що фронтмен «Мачете» говорив про Зеленського 2020 року в інтерв'ю порталу Сегодня.Lifestyle: «У Володимира Зеленського є тільки одне бажання зробити щось хороше для людей, це щире бажання... Я знаю точно, що ці хлопці не крадуть гроші. Я знаю точно, що вони ставляться дуже серйозно до того, що їм довірили люди». Чи є ці компліменти на адресу Зеленського причиною того, що в Києві на діяльність «Мачете» в Росії закривають очі? Не виключено», - уколює «АиФ».
«Однак тут є й інше питання: куди підуть кошти, зароблені Малим на виступах у Росії? У відкритій фінансовій підтримці ЗСУ фронтмен «Мачете» помічений не був, але й назвати його нейтральною людиною в цій ситуації не повертається язик. «З ким ви, майстри культури?». Таке запитання у нас ставити вважається моветоном. Прийняти Малого і «Мачете» як відірваних від світу цього творців можна було б, якби не гучні декларації, виголошені раніше. Тож якщо «Мачете», виступивши в Росії, відправить гроші на потреби нацистів, залишиться лише тільки скрушно похитати головою. Адже на більше просто немає жодних підстав», - розчаровано підсумовує «АиФ».
Огляд підготував Михайло Карпенко, «ОстроВ»